"Коли COVID-19 вперше вразив Україну, ми керували створенням мереж підтримки для забезпечення ритуальними предметами та кошерною їжею сімей та окремих осіб, які святкували єврейські свята в ізоляції. Два роки по тому ми були змушені мобілізувати ті самі волонтерські мережі - цього разу для забезпечення населення України предметами першої необхідності.
Коли почалася війна, ніхто в світі не вірив, що Україна протримається більше тижня. І ось ми тут, переживаємо річне диво.
Як емісарів руху Хабад, нас навчають забезпечувати всі потреби громад: будувати єврейські школи, кошерні їдальні тощо. Але ніхто не готує до того, щоб бути логістичним центром, забезпечувати медикаментами та координувати зусилля з надання допомоги.
Ми благословенні, що маємо сили для цього: коли треба стрибнути у воду, ти просто робиш це, тому що ніхто інший не зробить цього за тебе. І з допомогою Вс-вишнього ми врятували тисячі життів. Це наша Міцва".
